Хімічна зброя в воєнно-політичних стратегіях Німеччини та країн Антанти на Західному фронті в 1914–1918 рр.

Abstract

Першу світову війну називають «війною хіміків», бо саме вона започаткувала епоху створення та використання зброї масового знищення. Вивчення історичного досвіду застосування хімічної зброї як військового засобу на Західному фронті та аналіз політичних дискусій щодо її використання продемонстрували, що країни учасниці достатньо швидко відмовились від існуючих норм міжнародного права та поступово перейшли до її активного використання. Наукові дослідження посилили гонитву озброєнь і перетворили хімічну зброю в кінці війни в стандартний засіб ведення військових дій, який посідав значне місце в розрахунках та військовополітичних гранд-стратегіях провідних країн. Автор виділяє три окремих періоди у застосуванні хімічної зброї, яким були притаманні різні рівні інтенсивності її використання, що започаткувало дискусії щодо рівня її «гуманності» та щодо можливостей подальшого використання. Результати дослідження актуалізують розуміння сучасних безпекових викликів перед українською дипломатією та Збройними силами в умовах війни та запобігання відновленню використання хімічної зброї на сучасному етапі